Лідер в іграх, авторитет на тренуваннях, надійний старший товариш у житті. Саме так ми можемо охарактеризувати Дениса Гнилицького - центрального півзахисника нашого клубу, одного із тих, хто пройшов із командою усі етапи становлення та розвитку від середняка до Чемпіона Харківської області.

 

1) Денис,  розкажи, як ти опинився у Харкові? Що та Хто цьому посприяв?

- У 2012 році я вступив до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка та навчався до 2014 року. У 2014 році у зв’язку із проведенням АТО наказом МВС України був переведений до Національної академії внутрішніх справ м. Київ. Від курсантів НАВС я дізнався, що в академії існує футбольна команда «Динамо-Академія», звичайно я захотів спробувати у ній свої сили. Командою опікувався Бортник Сергій Миколайович і звернувшись до нього я отримав таку можливість, ми грали в чемпіонаті студентів у Вищій Лізі та в чемпіонаті м. Києва теж по Вищій Лізі, також приймали участь у різних турнірах.   Час пролетів швидко і по закінченню академії був направлений до одного з підрозділів ГУНП в Луганській області та проходив там службу. В Харкові опинився після дзвінка Бортника Сергія Миколайовича, він на той час вже був переведений до Харкова і працював у ХНУВС. Була пропозиція здобути повну вищу юридичну освіту, продовживши навчання у магістратурі університету і я погодився. Навчаючись в університеті, зрозуміло продовжив і займатись футболом в нашій команді Універ-Динамо. Спочатку ми грали в Чемпіонаті міста Харкова та серед студентів, у 2017 році почали грати у чемпіонаті Харківської області. Двічі, а це 2018 і 2019 роки були Віце-чемпіонами, а в 2020 виграли чемпіонат Харківської області серед команд Вищої ліги. Також у складі «Універ-Динамо» приймав участь в Кубку України асоціації аматорського футболу України.

2) Хто твій перший тренер, де робив перші кроки у футболі та з огляду на що ти обрав професію правоохоронця?

- Перші кроки в футболі я робив в своєму рідному місті Кремінна Луганської області, тренером якої був Лукаш Михайло Іванович. Завдяки моєму тренеру у 2008 році я потрапив на перегляд до команди «Олімпік» Іллічівськ Одеської області (в подальшому перейменований в ФК «Моноліт») вихованцями якої є діючі футболісти професійного рівня. Після повернення до рідного міста переді мною постало питання де я буду здобувати вищу освіту. Рано чи пізно перед кожним із нас стоїть вибір - вибір професії. Я хотів, щоб це була не просто робота, а щось таке, що буде приносити користь. Довго обирати не довелося - з дитинства вважав, що професія правоохоронця почеснаа справа і потрібна суспільству, саме тому вступив до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Едуарда Олексійовича Дідоренка.

3) Що можеш сказати про свою основну роботу, як пов’язуєш тренувальний процес із нею.

- Я старший лейтенант поліції, працюю заступником начальника курсу на факультеті № 2, (кримінальна поліція) де основним завданням моєї роботи є виховання молодого покоління курсантів, майбутніх поліцейських. Поліцейський повинен бути сильним і витривалим, тому я приділяю собі увагу в цьому плані.  У вільний від роботи час я постійно тренуюсь спільно з курсантами, студентами та працівниками, які входять до складу ФК «Універ-Динамо». Але у основному такий час припадає після роботи, вечором. Усі йдуть додому, а ми на тренування.

4) В команді грають курсанти і студенти у тому числі і твої підлеглі. Помічали, що інколи на тренуваннях саме від них тобі діставалось по ногах. Наслідків потім не було?

- Коли всі ми заходимо до роздягальні перед тренуванням, або грою, то там не має розподілу чи ти керівник, чи ти підлеглий, адже разом ми робимо одну справу. Під час тренувального процесу бувають різні фізичні протистояння, які мають певні наслідки, так як кожен гравець хоче доказати своє право бути поміченим тренерським штабом. Інколи буває хтось гарно вставить із молодих, але це футбол, боротьба за перший м’яч, кожен хоче проявити себе та доказати, що може зіграти в основному складі команди при наших заповнених трибунах емоції фантастичні.   Я не звертаю увагу коли такі моменти трапляються під час тренування.

5) Твоя команда вже вп’яте приймає участь у чемпіонаті Харківської області, а ти являєшся її одним із старожилів. Як змінилася вона упродовж цих років?

- Наша команда з кожним роком розвивається. Постійно удосконалюється матеріально-технічна база, деякі професійні команди не мають таких умов, як у нас.  Як я вже згадував, за 4 роки ми дійшли до обласних чемпіонських медалей, також виграли чемпіонат м. Харкова. Будемо ставити перед собою нові цілі та їх досягати.  Відчувається постійна підтримка керівництва і ми це бачимо.  

6) Чемпіонат Харківської області - найвищий футбольний аматорський  рівень регіону. Як його охарактеризуєш, та чого не вистачає на твою думку для більш якісного його проведення?

- Чемпіонат Харківської області дуже високого рівня. В командах грає багато гравців, які мають досвід виступів на професійному рівні. Команди за класом наразі здебільшого рівні, а отже результати матчів неможливо передбачити. На мою думку деякі команди вже навіть зараз зможуть грати на більш високому рівні. Щодо недоліків то, як на мене хотілося б більшого медійного висвітлення командами проведених матчів, життя клубів взагалі. Також, мабуть асоціації слід спрацювати над збільшення кількості команд, які б приймали участь в чемпіонаті Харківської області.

7) Гра проти «Квадро», чого не вистачило для перемоги?

- Всі наші суперники максимально налаштовуються на матчі проти нас. Ми чемпіони, а вони претенденти. Кожен хоче відібрати у нас перемогу, адже кожен від нас постійно отримував порцію голів у ворота. Виграти у лідера - це завжди сенсація.  Ми не так, як планували розпочали перший тайм, але на початку другого дуже щільно затисли суперника біля власних воріт.  Микита Карась забив гол-красень, після якого ми за традицією мали завершувати розпочату справу, щонайменше мали тричі вражати ворота суперника, але не так сталось, як хотілось. Наприкінці зустрічі команда «Квадро» скористалась нашою помилкою та зрівняла рахунок. Так, два бали втратили, але хочу сказати, що це лише початок чемпіонату і наша команда підтвердить минулорічний результат.

8) Суддівські помилки в матчі мали місце і чи вплинули на результат?

- Наші гравці віддають свої сили та здоров’я, щоб здобувати перемоги в кожному матчі. Звісно прикро, що інколи суддівські помилки можливо вирішують долю матчу, але моя справа грати та віддаватися повністю грі, а чи були пенальті в ворота суперника хай вирішують члени асоціації футболу Харківської області та роблять певні висновки щодо справедливості прийнятих суддівських рішень під час футбольних матчів. Після прострілу від Омельяненка м’яч попав  у руку гравця Квадро, це на відео видно, а значить було порушення і 11-ти метровий 100%.  Як раз одного голу і не вистачило, щоб перемогти. Ну нічого треба забивати із гри і будемо це робити.

9) Хто виграє лігу Чемпіонів 2021 року? А хто візьме Лігу Європи?

- Я вважаю, що лігу Чемпіонів виграє Манчестер Сіті, а лігу Європи Манчестер Юнайтед.

10) Що міг би побажати «футбольним» абітурієнтам 2021 року.

Футбольним і не футбольним абітурієнтам раджу вступати на навчання до нас на навчання. Футбольне життя нетривале, а із сучасною освітою треба жити все життя. Наш вуз якраз дає всі умови для якісного навчання і заняття спортом, при чому не лише футболом. А що стосується гри мільйонів, то тут у нас все на високому рівні. Тому нехай успішно складають ЗНО і ми їх чекаємо в ХНУВС, чемпіонатів і різноманітних турнірів вистачить на усіх. До зустрічі на футбольному полі!