ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ "УНІВЕР-ДИНАМО"

Новина створена 2020-12-13479

Сергій Бортник: «Ми заслужено стали чемпіонами , Авангард у чесній боротьбі виборов Кубок»!

Нарешті, ми дочекалися і отримали відповіді на запитання, що нас цікавили від президента нашого клубу, щоправда сама розмова відбулась по телефону через велику завантаженість на основній ділянці роботи, але це справжня сенсація, отже:

 

1) Сергіє Миколайовичу,  чемпіонський сезон як він пройшов? 

- Ми завоювали золоті медалі і заслужено стали чемпіонами 2020 року - найсильнішою аматорською командою Харківської області . Не думаю, більше того, я глибоко переконаний в тому, що ні у кого із наших конкурентів, не виникає жодних думок з приводу моїх слів - все заслужено, чесно, відкрито і прозоро. Ми не стягували футболістів, а награвали свій склад, двічі були віце-чемпіонами, йшли до цього чотири роки і наша мрія здійснилась. Саме таке завдання я ставив на початку чемпіонату, так що задоволений повністю. 

 

2) Питання суддівства, наскільки воно було об’єктивним цього року?

- Це складне питання на яке у кожного будуть різні варіанти відповідей. Треба бути об’єктивним у випадках, коли програв і в першу чергу звинувачувати себе, свою команду, а не арбітра. Хоча не завжди так виходить, кваліфікація деяких наших арбітрів нижче «нуля». Вони створюють такі моменти, які руйнують наш обласний футбол. Більше того є тренери чи там адміністратори команд самі провокують їх на це, заохочуючи матеріально. Ми ж все знаємо, самі арбітри і розповідають про це, є і інші джерела інформації: кому, під кого і скільки-усе про усіх відомо. Просто з етичних причин не хочу називати прізвища цих «проходимців» футбольних, які потім ще й «брудні» свої руки тягнуть після матчу. Потім вигляд подають начебто все нормально, але що ж тут нормального. Це ганьба, так не повинно бути на обласному рівні, про це треба говорити, а не шушукатись поза спинами.  Краще б потратили все це на фото, відеозйомку, прес-службу своєї команди, чи дітям форму закупили нову тощо. Повторюсь, це корозія,  яка губить наш регіональний футбол і відбиває бажання ним займатись. Багато хто в цьому році постраждав від суддівського свавілля у тому числі і ми один раз. Голова комітету арбітрів Валерій Лисакевич у цьому питанні однодумець зі мною, що є позитивним. Нерідко  спонсори чи інвестори припиняють утримувати команду саме через цю брудну технологію, інколи доходило навіть до судових рішень. Ми будемо постійно боротись проти цього ганебного, соціального явища, але на жаль маємо що маємо, як дбаємо - так і живемо. 

 

3) Кубок виграв Авангард, сильно засмутило це Вас? 

- Кубок то вже інший турнір. На жаль мене не було на фіналі. Можна багато говорити і у кожного буде своя правда. В той день я був у Харкові, але не присвятив себе команді, бо були об’єктивні причини моєї відсутності . На жаль це не перший рік, коли ми провалюємо осінню, заключну частину, якійсь спад у команді, не знаю чого, думаю психологія. Я ж не тренер, але б коли був і «гаркнув» у перерві думаю все було б по іншому. Треба його було виграти, але і Авангард хотів не менше нас. Я матч  не передивлявсь, лише обзор, кажуть рівна гра була. Комусь пощастило більше і він переміг. Ну і зрозуміло, що саме Авангард, а не хтось інший. Там теж професійний підхід до всього, все повинно винагороджуватись от вони і отримали це. Головне щоб не було зайвих розмов після фіналу, іменно зайвих. До любого чемпіона вимоги завжди підвищені і мабуть немає такої команди у чемпіонаті області, яка б не хотіла нас укусити. Цього року усі «вихвачували» від нас по 3-4-5-6 м’ячів у матчі, одним навіть завантажили дев’ять. В чемпіонаті міста там взагалі аншлаги. Наші колеги тиснуть руку після гри, бажають успіху і висловлюють свою повагу, а у кишені тримають «ніж», думають, коли ти вже «скрутишся» - так воно, на жаль життя складається на «вашим» і «нашим». Ми взяли Чемпіонат і це важливіше - вони заслужено Кубок. Все нормально, гармонійно. 

 

4) Які плани, що очікує команду в середині січня? 

- Відпустка. З невеликими зборами хто хоче, але усі хочуть відпочити. Перед Новим роком плануємо провести  традиційний Новорічний турнір у залі скоріше за все. Січень? Там же локдаун планується, коли всі обмеження будуть зняті тоді й приступим до тренувань. Кудись спішити, повзати по пояс у снігу чи льоду ніхто не збирається. Ми ж не професійна команда де треба виконувати умови контракту.  У кожного є своя основна робота, або навчання там, а футбол це, як хобі. Проте хочу відмітити, що наявну дисципліну підтягнем на щабель вище. Хочу не хочу, ходжу не ходжу  - такого не буде. Порядок - б’є клас. Все побачите.

 

5) Будуть поповнення в команді, когось вже взяли на олівець? Останнім часом на тренуваннях були нові обличчя? 

- Будемо звичайно, але цікавлять молоді гравці, ну може якихось пару виключень зроблю. Мене не цікавлять «збиті льотчикі» чи «заробітчани», які грають до тих пір, поки у них коліна не зітруться. Це не в моїх принципах, а значить не в принципах клубу.  Цікавлять футболісти, які живуть футболом, сильно хочуть грати у футбол, розвиватися і професійно зростати від одного тренування до іншого. Молоді , прогресивні люди, які проймуться духом команди і будуть «битись»  за її емблему. Потім ми можемо  зробити їм гарну протекцію у професійну команду, але для цього треба пахати. Або можем прилаштувати до життя, допомогти з роботою, освітою, підтримати на усіх напрямках - це моє головне завдання, як керівника клубу, якраз створювати такі умови. «Ми відповідаємо за тих, кого приручаємо». Це важко, але ніхто і не казав, що буде легко. 

 

6) І на завершення, що б хотіли побажати, кому подякувати. 

- Останнім часом у мене на устах одна притча така повчальна, не футбольна. Байка про собаку, яку оточили шакали і вона почала проситись, мовляв вірно буде служити шакалам, в обмін на життя. Шакали подумали і погодились. Два роки собака вірою і правдою служила шакальській зграї, спільно з ними полювала і показувала все необхідне, але на третій рік настав голод і шакали все таки вирішили з’їсти собаку і з’їли. Проте вирішили похоронити її кістки. Зарили в землю, і стали думати що ж написати на могилі? «Від друзів» то ж які друзі, коли зжерли заживо, «Від ворогів» - теж не підходить, оскільки два роки пліч о пліч добували спільно їжу і ніхто не був у біді.  Подумали і написали: «Від колег». Так от я до чого веду. Хотілось щоб у нашій Харківській асоціації футболу було поменше таких «колег» і це не залежить від керівництва асоціацією, це залежить від нас самих. Ми усі не без гріха, але треба мати межу дозволеного. Інколи треба переосмислити і обдумати пережите, можливо навіть у когось попросити вибачення, це не смертельно, бо перевірено, оскільки особисто практикую такі відносини. Переконаний від цього ми лише виграємо і в цілому виграє увесь український футбол. Нехай нам усім щастить у чесній боротьбі.